Профілактика харчових отруєнь та кишкових інфекцій

З настанням літа почастішали випадки захворювань гострими кишковими інфекціями та харчовими отруєннями. Це зумовлено вживанням бактеріально забруднених продуктів харчування та питної води.

Особливо спостерігається підвищення захворюваності на кишкові інфекції в липні та серпні. Найбільш чутливими до збудників кишкових інфекцій є діти дошкільного віку, та люди, які перебували на відпочинку.

Клінічні прояви хвороби: підвищення температури, нудота, блювання та розлад шлунково – кишкового тракту.

Харчові отруєння

Харчові отруєння є не контагіозними захворюваннями (тобто вони не передаються від однієї особи до другої при контакті), виникають в результаті вживання харчових продуктів, в яких відбулося масивне розмноження певних видів мікроорганізмів чи накопичення токсинів мікробного або немікробного походження до рівня патогенної дози, а також захворювання, що виникають унаслідок уживання отруйних рослин і тканин тварин.

Харчові отруєння виникають у виді масових спалахів зі значною кількістю захворілих або у вигляді сімейних та групових захворювань, а також поодиноких випадків.

Загальними характерними особливостями захворювань, які належать до групи харчових отруєнь, є зв’язок їх виникнення з прийомом їжі за відсутності будь-якого іншого чітко вираженого шляху поширення і своєрідний перебіг з явищами розладу з боку органів травлення і токсикозу організму. Для цих захворювань характерні раптовий початок і короткий інкубаційний період, проте бувають й хронічні харчові отруєння, що пов’язані з тривалим вживанням продуктів, в яких знаходяться в невеликій кількості токсичні речовини.

Головною передумовою для виникнення харчових отруєнь мікробної природи є попереднє накопичення в їжі специфічних збудників чи токсичних продуктів їхньої життєдіяльності. Патогенна доза збудників або ентеротоксинів при цьому формується безпосередньо в харчовому продукті, тобто за межами організму людини, що визначає специфіку клініки, лабораторної діагностики, лікування, розслідування і профілактики харчових отруєнь.

В епідемічному процесі розвитку харчових отруєнь мікробної природи, як і харчових інфекцій, рушійними силами є джерело збудника, механізм його передавання та сприятливий організм людини. Проте на відміну від інфекції постраждалий з харчовим отруєнням не стає джерелом передавання: якою б не була природа харчових отруєнь, вони не передаються від хворої людини здоровій.

Сприятливість організму людини до збудників харчових отруєнь залежить від імунного статусу організму, віку, чутливості до певних патогенів, кількості збудників і токсинів та їх біологічної активності.

Профілактика харчових отруєнь

Знаючи головні причини виникнення харчових отруєнь, можна ефективно запобігати їм. Загалом специфічні заходи, спрямованні на запобігання харчових отруєнь зводяться до трьох напрямків: запобігання контамінації збудниками харчових продуктів, знищення збудників під час теплового оброблення їжі і запобігання їхньому розмноженню в харчових продуктах.

З метою профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області рекомендує дотримуватись наступних правил:

• НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб у місцях, не призначених для здійснення торгівлі харчовими продуктами. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, можна попросити у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.
• НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх якості та з вичерпаними термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, який зазначено на упаковці та дотримуватись встановлених термінів зберігання.
• Приготовлені страви бажано вживати одразу, а у випадку їх зберігання, перед споживанням піддавати вторинній термічній обробці.
• Зберігати виготовлені страви без холоду не більше 2 годин.
• НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холодильнику).
• НЕ виготовляти багатокомпонентні страви, що не вимагають термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо) у непристосованих умовах.
• Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно ретельно помити питною водою.
• НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, колодязів, підземних джерел тощо.
• Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.
• При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і прокип’ячена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.
• НЕ вживати незнайомі та підозрілі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
• Дотримуватись правил особистої гігієни:
• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди необхідно мити руки з милом.
• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.
• При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти.
• НЕ вживати незнайомі та підозрілі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
• Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.
• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу.
• При тяжкому стані хворого треба негайно викликати невідкладну медичну допомогу.

Треба пам’ятати, що тільки чітке дотримання гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути харчового отруєння та зараження кишковими інфекціями.