Пісні на честь 30-річчя Незалежності нашої держави лунали звідсіль в нашій громаді. Чи не найпершими відсвяткували в Шелехівському будинку клультури, де вже традиційно уславили найкращу в світі країну своїми найдостойнішими номерами вже 22 серпня.
На початку урочистостей ведуча Ліза Ананьченко зачитала святкове звернення від голови Ананьївської громади Юрія Тищенка з нагоди Дня Державного Прапора Ураїни та Дня Незалежності України. Після урочистого виконання Гімну свято розпочалося.
Насичена та різноманітна концертна програма складалася не лише з вокальних та танцювальних композицій місцевих колективів та виконанвців, а й з виступів гостей. Зокрема, щього дня на свято завітали самодіяльні вокальні колективи із Тороїцького центру культури дозвілля селища: «Мрія», «Мальви», дуети у складі І.Станчевої та І.Гребенщикова та родинний дует Станчевих.
Давня творча дружба повязує талановитих шелехівських та троїцьких виконавців і вони налагодили постійний концертний взаємообмін, який захоплено сприймають жителі обох населених пунктів.
Велична дата 24 серпня є подвійно особливою і для вокальтно-танцювального колективу “Vогник”, які рівно рік тому дебютували. Подарувавши кілька своїх запальних і яскравих композицій діти отримали теплі вітання та подарунки. Від імені усіх батьків малечу привітала начальниця відділу культури і туризму міської ради Ольга Сагала. Її донечка Мілана також є активною учасницею колективу, отож для Ольги ця мить була зворушливою — вона подякувала усім за терпіння, а особливі слова вдячності адресувала керівниці колективу, Лізі Ананьченко, довкола якої і обертаються усі головні події та її бабусі Валентині Беленок, яка підтримує будь-які ідеї.
Ну, а родзинкою свята став виступ Солохи з Крижополя — саме так нині себе величає наш земляк Микола Туренко, який з юних років став зіркою у жанрі пародії. Його охоче запрошують на різноманітні родинні свят, де Микола підвищує настрій дотепними та гострими жартами, вмілим конферансом.
Ось і цього разу жарти Солохи з Крижополя на тему відносин між зятем і тещею викликали сміх. А коли пані Солоха вмостилася на коліна до одного сільчанина та почала удавано загравати, то глядачі вже сміялися до знемоги.
Наприкінці свого яскравого виступу Микола Туренко зізнався, що вдячний пані Валентині Беленок за те, що у свій час вона запрошувала до Шелехівського клубу і саме в цих стінах пародіст робив свої перші сценічні кроки.
Отримавши таку солідну порцію позитиву, сміху, радості та веселощів, усі присутні змогли доповнити враження ще й смакуванням запашної та наваристої юшки — поки тривав концерт її варили досвідчені господині, ваблячи пахощами страви найнетерплячіших. Глядачі, вийшовши із клубу отримували велику склянку юшки.
Користувалася популярністю і затишна фотозона, яку створили за допомогою тюкованої соломи. Неопвторний колорит села, з його нехитрими, але по-своєму чарівними атрибутами створив святковий настрій, нагадавши, що усі ми — сільчани. Наші витоки, наші джерела, сила нашої України — в селі, в його простій і одвічній мудрості, яка невичерпно надихає новій й нові покоління українців…
