В селі Пасицели відкрили меморіальну дошку пам’яті загиблого бійця Павла Бардаховського
Гіркими сторінками пише історію своєї боротьби за свободу наша держава. Щодня гинуть найкращі з синів і доньок, захищаючи рідну землю. А в нашому житті з”являється все більше і більше сумних дат та портретів з чорною стрічкою. Ось і сьогодні в другу річницю загибелі Павла Бардаховського громадськість зібралася в селі Пасицели Коханівського старостату на урочисте відкриття меморіальної дошки.
Рідні, односельці, друзі та однокласники, представники міської влади та побратими вдивлялися в портрет хлопця, який відважно та мужньо ступив на шлях воїна та назавжди увічнив своє життя.
Піднесено та урочисто розпочав розповідь про Героя ведучий Денис Шевченко. Його слова торкалися серця, до сліз хвилювали душу. А слова Державного Гімну “Душу й тіло ми положим за нашу свободу!” як ніколи актуально лунали саме про нашого земляка, сучасника Павла Бардаховського.
Почесне право відкриття меморіальної дошки було надано Андрієві Неньку, побратимові Павла. Прапор 115 окремої механізованої бригади піхоти було надано Віталію Савчуку.
З хвилюванням та болем звернулася до присутніх секретар Ананьївської міської ради Оксана Глущенко. Вона, зокрема, сказала:
– Шановна громадо!
Страшні і важкі випробування нині проходить наш народ, захищаючи свободу і суверенітет України. Гірка і непомірно висока ціна за це — життя таких молодих хлопців, як Павло Бардаховський.
З портрета на нас дивиться молодий хлопчина, якому ледве виповнилося 24 роки. Але йому вистачило сил та мужності, щоб відважно ступити на шлях воїна і до останннього подиху захищати всіх тих, кого він так любив…
Ніякими словами не втамувати біль матері, нічим не втішити горе родини, яка втратила красеня-сина. І лише наша пам”ять має зберегти та пронести крізь роки ім”я Героя, який віддав своє життя за Україну, за нас з вами…
Від імені Ананьївського міського голови Юря Тищенка та від себе особисто висловлюю слова щирої подяки вам, пані Тетяно — спасибі вам за сина-Героя, за гідне виховання патріота, бійця, громадянина, українця. Ми довіку пам”ятатимемо Павла, який для усіх нас є Героєм!
Вічна слава і вічна пам”ять Герою Павлу Бардаховському!
Слава Україні!
Вручивши квіти матері Героя, Оксана Василівна ще раз засвідчила повагу до родини, розділила їх біль.
Зі словами співчуття звернулася директорка Ананьївського спортивного ліцею Одеської обласної ради Людмила Кирилова. Павло був учнем цього закладу, його добре пам”ятають в цій великій шкільній родині і втрата є непоправною та болісною.
Пошану до загиблого засвідчила і староста Коханівського старостату Вікторія Шевченко. Вона висловила співчуття родині та запевнила, що ім”я Павла не буде забуте.
Прийшов підтримати зболену родину і місцевий священник отець В”ячеслав Скараєв. В його храмі щоразу возносять до Всевишнього молитву за загиблих воїнів, моляться про праведну перемогу України та позбавлення нас від російського ворога. Отець Вячеслав закликав присутніх не втрачати віри і молитися за нашу перемогу. По завершенню він відправив поминальний чин за загиблим воїном.
Сповненим болю був виступ сестрички Павла, Анни. Дівчина досі не може оговтатися від важкої втрати і її слова раз-по-раз переривалися слізьми.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам”ять Павла та усіх загиблих за свободу України хвилиною мовчання.
На згадку про всіх Героїв школярі Новоселівської освітньої філії представили літературно-хореографічну композицію, в основі якої була скорбота за всіма загиблими. Завідувачка Пасицельським клубом Ірина Барбінягра прочитала вірш.
На завершення меморіального заходу було покладено квіти до меморіальної дошки з портретом Павла Бардаховського. Його мати гірко вдивлялася в портрет синочка, тихі сльози котилися її щоками. Вона ще раз ласкаво торкнулася його обличчя, яке навіки застигло в мармурі. Назавжди 24 роки. Назавжди Герой!
Вічна слава Герою Павлу Бардаховському!