Ананьїв – старовинне місто, що вперше згадується з 1753 року в працях істориків Д. Бантиш-Каменського та А. Скальковського, розташоване на річці Тилігул в північній частині Одеської області, в 184 км від обласного центру – м. Одеса. Місто внесено до Списку історичних населених місць України Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України».
| Ананьїв виник в середині XVIII століття як слобода Анані (Анань). Слобода була заселена українцями на землях, що належали Туреччині. Землі перейшли під владу Російської імперії в 1792 році по Ясському договору. У 1834 році перейменований в місто Ананьїв і став центром Ананьївського повіту Херсонської губернії. Населення міста в 1959 році дорівнювало 7,9 тис. чоловік. |
| Перелік волостей, що входили в Ананьївський повіт Херсонської губернії згідно з додатком до 5 тому «Матеріалів для оцінки земель Херсонської губернії», 1889 г.: Олександровська; Боковська; Валегоцуловська; Врадієвська; Гандрабуровська; Гвоздавська; Головльовська; Завадовська; Ісаєвська; Каменко-містська; Кантакузовська; Кондратовська; Коссовська; Кохановська; Любашевська Марьяновська; Михайлівська; Мостовська; Миколаївська 1-я; Миколаївська 2-я; Ново-Павлівська; Пасицельська; Петровська; Покровська; – всього 30. |
| Місцевість, на якій розташований Ананьїв, має давню і цікаву історію. Неподалік були знайдені сліди життя людини часів трипальської культури. Тутешні степи бачили і кіммерійців, і скіфів, і сарматів. Пізніше – набіги воїнів Кримського ханства, а потім імперії Османа. У 1753 році на місці сьогоднішнього Ананьїва виникла слобода, яку заснував запорізький козак Ананій. На Січі його прозвали Безпальком – за втрачений в бою палець. Саме це і стало причиною того, що козак вимушений був змінити шаблю на орало, вибравши для поселення багаті землі біля річки, яку турки називали Тілігулом. Слобода стала для кочевників тим містом, де вони завжди могли придбати товари, необхідні їм в повсякденному житті, а слободські жителі мали можливість збуту власній землеробській продукції. Через містечко, у зв’язку з появою Одеського порту, пролягла «хлібна дорога» до моря, а з ним і за кордон. З’явилися місцеві купці, землевласники, багаті люди, що дали новий поштовх економічному і культурному розвитку міста. Почалося активне будівництво, з’явився завод по виготовленню будівельних матеріалів, швидко збільшувалася кількість населення. За Ясським мирним договором 1791 землі Північної Одещини увійшли до складу Російської імперії. Спочатку Ананьїв перебував у складі Вознесенського намісництва, з 1803 — Херсонської губернії. Від 1834 — повітове місто. Розквіт припав на другу половину 19 ст., коли на довколишніх землях інтенсивно розвивалося землеробство, насамперед вирощування пшениці, яку експортували через Одеський порт. Для цього 1861–1865 спеціально збудували одну з перших в Україні залізниць, що пролягла неподалік міста. Ананьїв, поряд із містами Балтою та Аккерманом (тепер м. Білгород-Дністровський), став значним центром перевалки й переробки сільськогосподарської продукції Півдня Росії. Ананьївські великі землевласники, серед яких родини Флоринських, Дарʼєнків, Грибоносів, Шардт, і купці — Окуневський, Пластунов, Фаатц, Баздирєв та інші, накопичили значні статки. Населення Ананьєва, згідно з переписом 1897, становило 16,5 тис. осіб. Через події Першої світової війни та Громадянської війни в Росії 1917–1922 місто занепало. З 1920 Ананьїв — повітовий центр Одеської губернії. Від 1922 — райцентр Балтської округи, з 1924 — у складі Молдавської Автономної СРР (з 1937 — Молдавська АРСР), з 1940 — в Одеської області УРСР. Під час Другої світової війни місто окупували війська нацистської Німеччини та Румунії. Під час окупації вбито та депортовано понад 4 300 мешканців Ананьєва, з них близько 3 700 євреїв. Ананьїв був звільнений навесні 1944. Після війни місто стало райцентром Одеської області УРСР і розвивалося насамперед як центр переробки сільськогосподарської продукції. 2001 Постановою Кабінету Міністрів України занесено до списку історичних населених пунктів України. До 2020 — адміністративний центр Ананьївського району Одеської області. Нині – Ананьїв є міською територіальною громадою, у складі якої шість старостатів. |
| Місто Ананьїв постановою Кабінету Міністрів України внесене до списку історичних населених пунктів нашої держави. |
