Наш біль, наша втрата, наше горе і наш розпач — діти, вбиті внаслідок російського нападу на Україну.
Нічим і ніколи не виміряти гіркоту від усвідомлення того, що сотні дітей ніколи вже не радітимуть життю, не зростатимуть щасливими і усміхненими. Їх життя відібрав безжальний кремлівський режим.
Сьогодні, в День пам”яті дітей, загиблих унаслідок російської збройної агресії, громадськість зібралася біля символічної інсталяції — дерева, на гілки якого повішано кількадесят дзвіночків. А поміж них — скорботно мерехтять портрети загиблих дітей. Дерево життя, гілки роду, на яких дзвіночки — голоси дітей, а на портретах — їх очі. Нерозквітлі квіти України…
Поряд розміщено алею з дитячих книжок, іграшок та лампадок. Скорботна алея пам”яті загублених дитячих душ…
У багатьох присутніх ананьївців, окрім квітів — іграшки, дитячі книжечки, лампадки…
Меморіальний захід розпочався зі спільного виконання Державного Гімну. Після цього, рівно о 9.00 ведуча Юлія Долгіх запросила всіх приєднатися до Всеукраїнської хвилини мовчання та вшанувати пам”ять усіх, хто загинув від рук російської збройної агресії.
До присутніх звернулася секретар Ананьївської міської ради Оксана Глущенко. Її слова були сповнені болю: “Шановна громадо!
Сьогодні нас зібрала надзвичайно гірка і сумна акція — “Голоси дітей” — загиблих, знищених квіточок України.
В центрі Європи гине наше майбутнє. Ми ніколи не пробачимо, і завжди будемо пам’ятати, адже памʼять про українських загиблих дітей буде вічним шрамом та однією з найболючіших сторінок нашої історії.
Пам’ять кожної безневинної дитини – жертви агресії – має бути вшановано в Україні.
Споконвіку вважалося, що маленька дитяча душа – невинна, погляд світлий, помисли чисті. Що вустами дитяти говорить істина. Для кожної мами й тата її чадо – це надія на щасливе майбутнє, це відображення її любові й опіки. Прикро, що ранок 24 лютого забрав так багато світлих промінців від нас і зробив їх янголятками на небесах. Вони не встигли отримати всю мамину любов, бабусину ласку, почути батькові поради, зібрати ранець у школу, вступити у ВУЗ, покохати, знайти друзів і просто зуміти насолоджуватися життям.
Війна жорстоко забрала невинні душі. Пробачте нам, що не захистили. Молимося за вас і знаємо, що тепер ви закриваєте своїми долоньками над нами небо.
Сьогодні ці дзвіночки, що розвішані на гілочках, символізують голоси маленьких українських янголяток, що замовкли назавжди.
Нехай всі янголятка спочивають у мирі.
Ми боремося за майбутнє наших дітей, і саме тому обов’язково переможемо!”
Сьогодні, в такий гіркий і сумний день, скорботні почуття з громадськістю прийшли розділити і представники священництва. Зокрема, поминальний чин відправили отець Микола Ярем та отець Дмитро Дементьєв. По завершенню панахиди вони звернулися до пристуніх, висловивши сум та жаль за душами невинно убієнних маленьких українців. Священники зазначили, що постійно молитовно згадують загиблих дітей, бійців, вбитих на полі борні. Також вони закликали усіх приєднуватися і молитися.
Завершенням меморіального заходу стало покладання квітів до інсталяції. На алеї з дитячих книжок і іграшок з”явилися лампадки, покладені маленькими ананьївцями. На очах у багатьох — сльози…
На гілочках додалося дзвіночків, також з”явилися паперові янголята. Особливо гірко було бачити у підніжжя дерева іграшки, якими вже ніколи діти не гратимуться. Їх життя забрала кривава, безжальна росія та кремлівський режим.
Ніколи не забудемо… Нікому не пробачимо…