Минулого четверга бібліотекарі Центральної публічної бібліотеки знову вразили, запросивши бажаючих до себе на бібліосутінки
Т
акий формат зустрічей вже проводиться ними не вперше і викликає велику зацікавленість, адже руйнує багато усталених стереотипів та ще й дає змогу завітати до бібліотеки у незвичну пору — ввечері.
Приводом для нинішньої зустрічі стала важлива подія — 268-а річниця Ананьїва, яку бібліотекарі не могли оминути увагою. Назва була промовиста — “Всі дороги ведуть до бібліотеки”, а тому того вечора шляхи багатьох ананьївців зійшлися саме у стінах цієї цитаделі знань. Присутні деякою мірою навіть були здивовані, побачивши один одного, але бібліотекарі доклали усіх зусиль, аби ніяковість швидко зникла і гості стали себе почувати невимушено.
Такій атмосфері чималою мірою сприяли цікаві та пізнавальні вікторини, конкурси. Основною темою стала інформація про Ананьїв, про його історію та минуле. Зізнаюся, що так — набагато цікавіше вивчати, дізнаватися нове та невідоме. Пізнавальне чудово поєднувалося з жартівливим, коли результатом правильної відповіді Ользі Сагалі став “презент” — цеглина. Адже саме червона цегла є особливістю нашої місцевості, основним будівельним матеріалом.
Абсолютно підкорила і пропозиція бібліотекарів відвідати свята святих — книгохранилище та віднайти серед книжок те, що пов’язане з нашим містом. Усі радісно зустріли появу Анастасії Поєдінцевої, яка тримала в руках невеличку скульптурну композицію із зображенням лелек, які є символом нашого міста.
Тепле та щире спілкування, цікаві розмови біля імпровізованого багаття, частування солодощами, доброзичливість бібліотекарів зігріли усіх, хто цього прохолодого вересневого вечора завітав до стін бібліотеки. Камерність та ліричність зустрічі доповнили і виступи саксофоніста Сергія Продана та гітаристки Лілії Пивовар. До того ж, дівчина представила й експозицію зі своїх художніх робіт, майстерністю яких вразила присутніх.
Того вечора прозвучало багато слів любові та захоплення на адресу рідного міста, яке залишається назавжди у серці кожного, хто хоча б раз в житті відвідав його. А ми ті, хто щодня пробігає вулицями Ананьїва, вже не помічаємо звичної оку архітектури, тих маленьких особливостей, які додають містові шарму та привабливості. І ось в цій буденності бібліотекарям вдалося нас зупинити, привернути увагу та знову нагадати — ми живемо в найкращому на Землі місті, Ананьєві.