Гуманітарний вантаж доставлено на Херсонщину!

Рівень нашої rusofobii недостатній — ця думка першою виникає, коли бачиш понівечені, зруйновані села Херсонщини. Зникає усяка толерантність при погляді на те, у що обернулися колись мирні, ошатні українські села та містечка.

Гуманітарний маршрут ананьївців проліг вчора від Ананьїва до Чорнобаївки та Херсона. Незримі ниточки пов”язали нашого міського голову Юрія Тищенка та міського голову Чорнобаївки Ігоря Дударя ще в перші дні деокупації, а звідучора зв”язок між ними та між нашими населеними пунктами лише посилився — увесь вантаж, який зібрали жителі Ананьївської громади залишився для потреб жителів Чорнобаївки.

Славетної Чорнобаївки, яка під час ворожої окупації стала символом опору окупаційній агресії та недолугості військового командування ворогів. Чорнобаївки, де 34 рази ворог зазнавав нищівного удару від українських сил. Чорнобаївки, яка зажила від ворога слави “проклятого” місця, а для нас усіх стала уособленням незламності.

Нині вона також частково затоплена через підрив окупантами Каховської ГЕС і жителі відчувають суттєвий дефіцит питної води.

Отож відразу, як тільки ананьївська фура з 14 тонами води стала на розвантаження, то почали підходити місцеві жителі та запитувати, чи можна буде отримати хоча б пляшку.

Коротко порадившись з Ігорем Дударем, Юрій Тищенко ухвалив рішення, щоб без зайвої тяганини воду одразу передавати людям. Враз утворилася черга, місцеві вантажники не справлялися, на допомогу стали дівчата, працівниці Чорнобаївського гуманітарного штабу. Навідь водій вантажівки, Віталій Слаблюк, став до видачі. За годину було повністю все розвантажено: частину води роздали, частину розподілятимуть за списком та доставлятимуть маломобільним категоріям населення; продукти харчування, гігієничні засоби, постіль видаватимуть за потребами. А вони є, бо населення ще не зовсім оговталося після окупації, повсюдно відчувається руйнівна присутність ворогів. Частина населення, хто звертається за допомогою — біженці з лівобережної частини Херсону та із затоплених сіл. Отож, потреба є не лише у воді. Але вода все ж є основною.

Міський голова Юрій Тищенко мав тривалу дружню розмову з мером Чорнобаївки Ігорем Дударем. Прозвучало чимало вдячних слів на адресу небайдужих ананьївців, які швидко організували такий потужний збір. Лунали слова і від місцевих жителів, які, виходячи з черги з дорогоцінною пляшкою води, щиро казали: “Спасибі вам!”

Ці слова зворушували до сліз і в душі зростала гордість за ананьївців, які є силою добрих та щирих людей.

Вам, любі, дорогі, щедрі ананьївці, підприємці і пересічні жителі, безмежно вдячні жителі Чорнобаївки!

На зворотному шляху до цих емоцій додалася ще лють — від побаченої кількості ворожої понівеченої техніки, яка тероризувала Херсонщину тривалий час, але зрештою стала купою металобрухту, який іржавіє, від незасіяних замінованих полів, від степів, спотворених окопами та вирвами.

Серце країлося від укритих синьою плівкою будиночків, посічених стін, поламаних вибухами будівель, від пустих зіниць розбитих шибок, від спалених, постріляних автівок.

Повсюдно ще відчувається недавня присутність окупантів, які руйнували, нищили, вбивали і нівечили. Така то нація виродків. Але серед всього цього — теплі привітні посмішки херсонців, їх милозвучна українська мова, з ледь помітним інакшим звучанням, але наша, українська. І незламний напис на стіні — “Слава ЗСУ!”. Бо на сьогодні це єдина сила, в яку тут вірять, сила, в яку віримо ми усі. Як ні на мить не сумніваємося, що звільнять наші воїни й решту окупованої території та мир повернеться в Україну.

Ну, а доти — допомагайте, підтримуйте бійців, армію, людей, які вийшли з окупації. Бо наші місцеві проблеми — то пуста дрібничка порівняно з спрагою, вибухами та смертями…