Дотримання прав на сорти рослин як об’єктів інтелектуальної власності, ліцензійних договорів та патентного права

Усі відносини, що виникають у зв’язку з виведенням, використанням, захистом, відчуженням нових сортів рослин (селекційні досягнення) регулюються  Цивільним кодексом України, Законами України «Про охорону прав на сорти рослин», «Про насіння і садивний матеріал».

Об’єктом права на сорт є і селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності.

Сортом рослин, як об’єктом права інтелектуальної власності, відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», визнається окрема група рослин в рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або на умовах надання правової охорони, може бути визначена ступенем прояву ознак, може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак, може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення у незмінному вигляді цілих рослин сорту. Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є: клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.

Відповідно до статей 10 – 15 про особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить свідоцтво про авторство на сорт рослин, про майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить патент на сорт рослин та про майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин свідчить свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин.

Статтею 38 цього закону передбачено виникнення права на поширення сорту в Україні з дня прийняття рішення про державну реєстрацію майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту. Підпунктом 2 заборонено поширення сортів, не внесених до Реєстру сортів рослин України, якщо інше не встановлено законом.

Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він відмінний, однорідний та стабільний, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров’ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля.

Права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до Компетентного органу заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.

Відповідно до статті 13 Закону «Про насіння і садивний матеріал» суб’єктів насінництва та розсадництва зобов’язується додержуватися майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин при виробництві та реалізації насіння і садивного матеріалу, а стаття 28 цього Закону визначає, що особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно із Законом.

Сергій Антонюк, провідний фахівець відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області