Амброзія полинолиста – один з небезпечних карантинних бур’янів
Шкідливість амброзії надзвичайно велика. Це — зниження врожайності сільськогоспо – дарських культур і продуктивності пасовищ, засмічення врожаю, погіршення якості кормів, а також негативний вплив на здоров’я людей, адже пилок амброзії викликає у людей захворювання на амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії від нього страждає величезна кількість населення. Люди втрачають працездатність, у них набрякають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, з’являються нежить та сльозотеча. У деяких, особливо сприйнятливих, людей амброзія може стати причиною виникнення бронхіальної астми, надто небезпечна вона для маленьких дітей. У надчутливих людей (алергетиків) пилок та інші частини рослин амброзії можуть викликати дерматит.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості (80–100 тис. шт. на одній рослині) і може зберігати свою життєздатність протягом близько 40 років
Розвиваючи потужну надземну масу і міцну кореневу систему, амброзія пригнічує культурні рослини і споживає із грунту велику кількість поживних речовин. Крім конкуренції за елементи живлення і вологу, амброзія впливає як на проростання насіння, так і на ріст та розвиток культурних рослин.
Рослини амброзії мають прямі жорсткі стебла, через які ускладнюється збирання зернових та інших культур сільськогосподарськими машинами, такими як зернозбиральні комбайни. У разі збирання врожаю засмічених посівів пізньостиглих культур (соняшник, кукурудза) у нього потрапляє насіння амброзії, відокремити яке досить важко. Процес очищення насіннєвого матеріалу потребує додаткових витрат.
Основні способи боротьби з бур’яном: оскільки амброзія полинолиста розмножується тільки насінням, тому слід не допускати її цвітіння. На присадибних ділянках та клумбах необхідно виривати амброзію, чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру. Виривання рослини з коренем є найефективнішим способом боротьби з даним бур’яном. Головним для всіх землевласників та землекористувачів, володарів присадибних та дачних ділянок є обстеження кожні 10-15 діб з квітня до жовтня земель, що використують, виявлення амброзії та негайне її знищення – до цвітіння та створення насіння – самих шкодочинних фаз розвитку карантинного бур’яну.
На земельних ділянках підприємств, установ та організацій, на територіях населених пунктів та територіях, прилеглих до присадибних ділянок громадян, найбільш розповсюдженим методом боротьби є скошування, яке повинно бути системним протягом тривалого часу. Метод низького скошування буде єфективним за умов проведення його з залишенням над землею не більш 2 см стебел, щоб не допустити відростання та створення бокових пагонів амброзії, яка має дуже високу спроможність до відростань після скошувань та проводити неодноразово на самих тих ділянках протягом теплого періоду- до жовтня.
Для боротьби з амброзією, поза межами населених пунктів, можливе використання – гербіцидів.
Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої має поєднання агротехнічних, хімічних і механічних методів боротьби.
Агротехнічний метод: дотримання сівозміни, основний і передпосівний обробітки грунту, засівання вогнищ бур’яну багаторічними травами, які пригнічують ріст і розвиток амброзії. На землях, дуже засмічених нею, найкращим заходом очищення грунту від запасів насіння є використання чистого пару, а також беззмінний (упродовж двох-трьох років) висів озимих зернових культур із попереднім напівпаровим обробітком грунту.
Хімічний метод: застосування гербіцидів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Гербіциди слід застосовувати у період, коли рослини амброзії перебувають у фазі двох-чотирьох справжніх листків. Пізніше дія хімічних препаратів істотно знижується.
Механічний метод: знищення амброзії шляхом виривання із коренем або скошування. Ефективне пізнє скошування — безпосередньо перед початком цвітіння, коли суцвіття вже утворилися, але ще не розкрилися (друга половина липня — початок серпня). Безсистемне скошування амброзії призводить до того, що рослина утворює бічні пагони біля основи стебла, які майже лежать на землі. Пізні скошування цих пагонів не знищать, і на них утворюється насіння.
Тетяна Кравченко,
провідний спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області