Встановлення офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів

Для попередження невиправданих бар’єрів у міжнародній торгівлі українськими рослинами та продуктами рослинного походження, надання можливостей вітчизняному сільгоспвиробнику вдало реалізувати свою продукцію, а експортеру – без проблем здійснити її експорт, необхідно встановлення статусів зон, ділянок і місць виробництва, вільних від регульованих шкідливих організмів.

Вільне від шкідливого організму місце виробництва – це: “місце виробництва, в якому той чи інший конкретний шкідливий організм не зустрічається, що підтверджено науковими даними, та в якому, якщо це доцільно, цей стан офіційно підтримується протягом визначеного періоду”. Воно є засобом, що дозволяє країні-експортеру (якщо цього вимагає країна-імпортер) гарантувати, що вантажі рослин, продуктів рослинного походження або інших регульованих товарів, які вироблені в місці виробництва та/або вивезені з нього, є вільними від зазначеного шкідливого організму, оскільки доведена його відсутність у цьому місці протягом відповідного періоду.

           Поняття вільного місця виробництва може застосовуватися до будь-якого господарства або комплексу полів, що управляються як єдина одиниця сільськогосподарського виробництва. Місце виробництва може включати ділянки, які керуються окремо з фітосанітарною метою (виробничі ділянки).

          Якщо шкідливий організм (завдяки своїм біологічним особливостям) може легко проникати на місце або ділянку виробництва, довкола зазначених місць або ділянок необхідно визначити буферну зону, в межах якої будуть застосовуватись відповідні фітосанітарні заходи. Межі даної зони і характер фітосанітарних заходів залежатимуть від біології шкідливого організму та внутрішніх характеристик місця або ділянки виробництва.

На сьогоднішній день,  вимоги щодо експорту деяких рослин та продуктів рослинного походження із зон, ділянок та місць виробництва, вільних від регульованих шкідливих організмів, встановлюють країни Європейського Союзу, Євразійського Економічного Союзу (Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Росія), Індонезія, Кенія, Китайська Народна Республіка, Туреччина та інші.

Держпродспоживслужба постійно оновлює списки країн та їх вимоги, з якими можна ознайомитися на офіційному веб сайті.

1 липня 2017 року набрали чинності рішення Ради Євразійської економічної комісії від 30.11.2016 № 157 «Про затвердження Єдиних карантинних фітосанітарних вимог, які пред’являються до підкарантинної продукції та підкарантинним об’єктам на митному кордоні та на митній території Євразійського економічного союзу», № 158 «Про затвердження єдиного переліку карантинних об’єктів Євразійського економічного союзу» та № 159 «Про затвердження Єдиних правил і норм забезпечення карантину рослин на митній території Євразійського економічного союзу».

При здійснені експортних операцій, у випадку наявності вимог країни-імпорту щодо експорту об’єкту регулювання із зон, місць і (або) ділянок виробництва, вільних від певного карантинного організму спеціалістами управлінням фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, за ініціативи суб’єкта господарювання, проводиться процедура офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів чи одного шкідливого організму відповідно до норм Порядку офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.08.2012 № 487.

Відсутність шкідливого організму визначається шляхом обстежень та/або огляду у вегетаційний період і підтримується належним чином за допомогою інших систем з метою запобігання проникненню шкідливого організму на місце виробництва. Всі ці операції підтверджуються відповідною документацією.

Залежно від конкретного шкідливого організму, місцевих умов і прийнятного для країни-імпортера рівня ризику, адекватний рівень безпеки може досягатись за допомогою різних за інтенсивністю заходів: від звичайного огляду у вегетаційний період в рік експортування – до складної системи обстежень й додаткових процедур, що підтримуються протягом кількох років.

Для того, щоб розпочати процедуру встановлення офіційного статусу виробнику потрібно скласти лист завчасного повідомлення про бажання встановлення місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів. У листі потрібно вказати назву господарства, локацію, кількість місць виробництва, площу бажаної карантинної ділянки, назву культури, і назву карантинного організму, від якого планується зробити вільну ділянку. Цей попередній лист треба переслати до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Таким чином інспектор уже буде знати, яку кількість землі потрібно буде обстежити та кількість тест-систем для визначення вірусологічних та бактеріологічних хвороб рослин, яку потрібно буде закупити лабораторіям. А також надати від виробника офіційну заяву про встановлення та/або підтримання офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів та пакет необхідних документів державному фітосанітарному інспектору Держпродспоживслужби в Одеській області який обслуговує відповідну територію (у Любашівці – (04864) 2-13-03).

                                 Анатолій Діденкул,

державний фітосанітарний

інспектор