Сьогодні Ананьївщина простилася з 24-річним бійцем

Скорботною і довгою була остання путь додому старшого солдата, навідника 2 механізованого відділення Павла Бардаховського, який загинув 19 травня в боях за Луганщину.

Сьогодні, коли тіло бійця було доставлено в рідні Пасицели, над селом розкотився плач і лемент матері, яка дочекалася сина, але вже ніколи не доторкнеться до нього, не обійме і не приголубить. Згорьована пані Тетяна не йняла віри в те, що син загинув і раз-по-раз казала: ”Синок, ти ж мені обіцяв повернутися… Хто ж мене тепер обійме, хто приголубить?..”

Біля неї, мов налякані горобчики, стояли її діти, брати Павла, як могли втішали матір.

У цю трагічну і важку хвилину горе родини прийшов розділити священник, отець В”ячеслав Скараєв. Відправивши поховальну панахиду, він зі словами щирої проповіді та втіхи звернувся передусім до рідних воїна. Отець В”ячеслав зазначив, що такою непомірно високою ціною наша країна боронить мир. Павло та його загиблі побратими захищають Україну від зазіхань російської армії, яка дико і безжально нищить все, що дороге українцям. Священник наголосив на праведності воївського вчинку усіх загиблих. Під час богослужінь в приході отця В”ячеслава щоразу моляться за душі убієнних воїнів, за мир в Україні та за здравіє живих.

Загибель Павла Бардаховського стала гіркою втратою і для вчителів та вихователів Ананьївського спортивного ліцею. Вони вшанували пам”ять свого колишнього учня своєю присутністю, не стримуючи сліз, провели в останню путь свого вихованця.

Важкою видалася дорога до сільського цвинтаря, мати втрачала свідомість і не могла повірити в таку гірку втрату.

Біля могили до присутніх з промовою звернувся заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Віталій Пянтковський. Висловивши співчуття матері та рідним загиблого воїна, він запевнив, що жертовний подвиг Павла назавжди залишиться в серцях його земляків, а душа бійця білим птахом полинула в небеса.

Залпом збройного салюту присутні військовослужбовці вшанували пам’ять загиблого, на могилу лягли квіти та вінки.

В літописі Ананьївщини додалася ще одна гірка і страшна сторінка, в яку назавжди героїчно вписане ім”я 24-річного хлопця, який мужньо став на захист Вітчизни і поклав голову за її майбутнє…