Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиць та встановлення пам’ятних знаків на старому єврейському кладовищі на території Ананьївської міської територіальної громади

№  п/п

Назва геоніму (попередня)

Назва геоніму (пропонується)

м. Ананьїв

1

вул. Ватутіна

Григорія Бондарчука

8 вересня 1929 року у селі Володимирівка Красноокнянського району Одеської області народився Григорій Михайлович Бондарчук – відомий ананьївский музикант, педагог, керівник Народного оркестру народних інструментів. Заслужений працівник культури (1996 рік), кавалер Ордену «За заслуги» III ступеня (04.04.2001 р.) та Ордену «За заслуги» II ступеня (26. 11. 2005 р.), нагороджений медаллю «За доблестный труд». Все своє життя Г.М. Бондарчук присвятив служінню музичній культурі Ананьївщини та виховав безліч талановитих музикантів.

2

вул. Пролетарська

Корбевська

Після створення в Ананьєві земського училища (1868 р) Антон Васильович Корбе був обраний Почесним піклувальником земського училища і з цього моменту 36 років поспіль він займався питаннями освіти в місті Ананьїв. Але крім справ гімназії він був членом піклувальної ради жіночої Маріїнської прогімназії, а в 1876 році він став Головою піклувальної ради цієї прогімназії. Ще в місті Ананьїв завдяки його старанням було відкрито ремісниче училище. Антон Васильович створив громадську бібліотеку в селі Голта, яке зараз є частиною міста Первомайськ, Миколаївської області. Його неодноразово обирали в мирові судді повіту, але від цієї посади він відмовлявся. Так само він був обраний в члени земського податкового комітету. Є згадка, що в 1870 році він був піклувальником приватної лікарні в Березівці Ананьївського повіту.
Помер Антон Васильович 6 травня 1904 року. І поки по неперевірених даних був похований там же де його дід Василь Іванович, при церкві в селі Троїцькому Ананьївського повіту. Ось таким був Антон Васильович Кобе – статський (пізніше таємний) радник, лікар за професією, а за покликанням меценат і філантроп, Почесний Громадянин міста Ананьїв, Почесний Піклувальник Ананьївської чоловічої гімназії, Голова піклувальної ради жіночої Маріїнської гімназії. І абсолютно не дарма за все заслуги перед містом Ананьїв та повітом, портрет Антона Васильовича був в залі засідань земської управи та одна з центральних вулиць міста Ананьїв була названа його ім’ям

3

пров. Кузнєцова

Миколи Вілінського

2 травня 1888 року в селищі Голта Ананьївського повіту Херсонської губернії (нині м. Первомайськ Миколаївської області) у сім’ї потомствених дворян Миколи Олександровича Вілінського й Валентини Никифорівни Вілінської (Черкунової) народився Микола Миколайович Вілінський (1888-1956) – видатний український композиторі педагог, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1925).

с. Ананьїв ( Преший )

1

вул. Вишнева

Діни Фруміної

Ді́на Миха́йлівна Фру́міна  нар. 13 березня 1914, с. Троїцьке, Ананьївський повіт, Херсонська губернія — художниця – живописець, педагог часів СРСР. Протягом 20-ти років, у 1948—1968 роках, викладала в Одеському художньому училищі імені М. Грекова. З 1942 року член Спілки художників Узбекистану, з 1943 року Московської організації спілки художників та з 1945 року спілки художників України. Згодом художниця повернулася разом з родиною до Одеси, померла 30 липня 2005 року. Учасниця обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок

2

вул. Зелена

Літня

3

вул. Лесі Українки

Подільська

4

вул. Молодіжна

Хліборобів

5

вул. Тилігульська

Валерія Янкевича

Валерій Федотович Янкевич народився (12.01.1939-25.08.2012), жив та помер в місті Ананьєві. Працював викладачем фізики в Ананьївському професійно-технічному училищі №44 (нині – Ананьївський професійний аграрний ліцей).Усе своє життя був ярим поборником ідей незалежності та суверенітету Української держави, патріотично та мужньо відстоював їх ще до проголошення Акту про Незалежності. В 1991 році став очільником районної організації РУХ. Став ініціатором встановлення пам’ятного хреста на знак шани загиблим від Голодомору. Також Валерій Федотович ініціював встановлення у 1992 році хреста на честь 500-річчя козацтва. Він i донині знаходиться на козацькій могилі, що на Сьомій сотні Ананьєва.Завдяки вмінню згуртувати довкола своєї ідеї однодумців, Валерію Федотовичу вдалося відродити козацтво Ананьївщини та того ж 1991 року провести перше козацьке коло. З того часу це стало традицією – збиратися на козацькій могилі наприкінці травня. Тривалий час він був старшиною Ананьївської козацької паланки. В 1998 році стараннями Валерія Федотовича Янкевича та за підтримки районної влади в місті з’явився пам’ятник Т.Г.Шевченку. У 2016 році громадського діяча, націоналіста, патріота, щирого українця В.Ф.Янкевича було посмертно  нагороджено орденом «25 років Незалежності».

6

вул. Успенська

Храмова

7

вул. Франка

Ростислава Палецького

10 січня 1932 в селі Коханівка Ананьївського району в сім’ї українських селян народився художник Ростислав Михайлович Палецький (1932-1978). У 1971 році Указом Президії Верховної Ради України Ростиславу Палецькому було присвоєно звання Заслуженого майстра народної творчості, а його ім’я було внесено в «Словник художників України», виданого в Києві в 1974 році (ст. 171). 7 березня 1978 року в селі Троїцькому у власній хаті Р. Палецький був убитий невідомими злочинцями

8

вул. Шевченка

Дмитра Іванова

Іванов Дмитро Миколайович народився 22 липня 1987 року в місті Ананьєві. Навчався в Черкаському пожежному інституті імені Героїв Чорнобиля. З 2010 року працював в  25-й – самостійній державній пожежній частині Ананьївського районного відділу Головного управління МНС України в Одеській області. 24 травня 2015 р. близько 12:45 під час вогневої атаки російських збройних формувань на позиції батальйону під селом Широкине (Новоазовський район Донецька область), артилерійський снаряд розірвався поряд із бліндажем, де перебував Дмитро, від отриманих ран помер. Указом Президента України № 546/2015 від 15 вересня 2015 року, “за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

9

пров. Зарічний

Юрія Дембицького

11 травня 1937 року в Ананьєві народився Юрій Костянтинович Дембицький – Заслужений працівник культури (1993), завідуючий районним відділом освіти з1977 по 1992 рр., соліст Народного оркестру народних інструментів. Виконавець гімну Ананьєва (сл. і муз. Ю. Тарабанчука)

10

пров. Подгорний

Підгірний

с. Ананьїв ( Другий)

1

вул. Берегового

Олександріївська

2

вул. Будівельна

Раїси Федоровської

Багато років стоїть на варті здоров’я трудящих лікар-окуліст Р.А. Федоровська. З перших місяців Другої світової війни,  яка проходила на території України, вона, студентка IV курсу Одеського медичного інституту, пішла на фронт. Її бойовий шлях закінчився під Будапештом. В 1946 році з дипломом лікаря вона приїхала в Ананьїв і відтоді тут працює. В 1961 році Президія Верховної Ради УРСР присвоїла Р.А. Федоровській почесне звання заслуженого лікаря Української РСР

3

вул. Б.Хмельницького

Бориса Робула

1 травня 1920 року в Ананьєві народився Борис Пантелеймонович Робул (1920-2003) – ветеран Другої світової війни, учасник звільнення Ананьєва, Почесний громадянин міста, краєзнавець та дослідник історії Ананьєва.

4

вул. Весняна

Олександра Арсенюка

20 липня (2 серпня) 1910 року в селі Михайлівка (нині село Ананьївського району Одеської області)у селянській родині народився Олександр Миколайович Арсенюк (1910-1996) – учасник Другої світової війни, снайпер 58-го гвардійського кавалерійського полку 16-ї гвардійської Чернігівської кавалерійської дивізії, сформованої в грудні 1941 року в місті Уфі, як 112-я Башкирська кавалерійська дивізія, 7-го гвардійського кавалерійського корпусу 61-ї армії Центрального фронту, гвардії червоноармієць. Герой Радянського Союзу (15.01.1944), старший сержант запасу

5

вул. Виноградна

Задніпрянська

6

вул. Вишнева

Вадима Нікітіна

Нікітін Вадим Михайлович (22 червня   1943 р – 22. 04. 2014р..) с. Ананьїв, Ананьївський район, Одеська обл. Великий життєлюб та оптиміст, Людина з великої літери невичерпним оптимізмом, любов’ю до дітей, вірою в людей, талановитий вчитель,  керівник . Здобув вищу освіту  в  Одеському державному педагогічному інституті ім. К.Д. Ушинського, З 1961 – вчитель фізичного виховання в Мар’янівській восьмирічній школі Ананьївського району, Одеської обл. З 1962 по 1966р.р. – служба в лавах Радянської Армії. В 1967 повернувся в школу – вчитель фізвиховання в Ананьївській середній школі № 3 м. Ананьєва. З 1984 – виконуючий обов’язки директора Ананьївської середньої школи № 3. В 1987р. призначений директором  навчально – виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад № 3» м. Ананьїв. Стаж роботи на посаді директора 27 років  В 1982 році Міністерством освіти УРСР нагороджений значком «Відмінник народної освіти » , Одеським обласною радою в 1986 році нагороджений медаллю  «Ветеран труда». 4 листопада 2019 р. в НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад № 3» було відзначено 75- річницю від дня народження Нікітіна В. М., відкрито меморіальну дошку на його честь.

7

вул. Гагаріна

Василя Радзивілова

12 жовтня 1938 року народився Василь Васильович Радзивілов – учитель фізичної культури. З 1969 року працював в школі-ліцеї №2 м. Ананьєва. 20 років керував школою молодого вчителя для педагогів фізичної культури району та області. Автор багато чисельних методичних розробок проведення уроків фізкультури в школі. Нагороджений Орденом «Знак Пошани» у 1977 році, нагрудним знаком «Відмінник народної освіти УРСР» (1980). Заслужений учитель Української РСР (1984). Нагороджений нагрудним знаком “Василь Сухомлинський” від Міністерства освіти і науки України (2009)

8

вул. Грушевська

Степана Олійника

21 березня (3 квітня) 1908 року в селі Пасицели Ананьївського повіту Херсонської губернії  народився Степан Іванович Олійник (1908-1982) – відомий український поет гуморист і сатирик, журналіст, лауреат Державної премії СРСР

9

вул. Зарічна

Петра Ганського

Петро Ганський (1867 – 1942) – український, російський і французький художник, автор камерних вишуканих пейзажів, жанрових композицій та портретів. Навчав живопису в Петербурзькій Академії мистецтв, у Паризькій академії де Бо-Ар. Член Товариства південноросійських художників. Після еміграції до Франції прийняв там духовний сан. Помер під Парижем у сані кардинала

10

вул. Зелена

Миколи Леонтовича

Микола Леонтович 1 (13) грудня 1877, село Монастирок, Брацлавський повіт, Подільська губернія —   помер 23 січня 1921, село Марківка, Гайсинський повіт, Подільська губернія, Українська Соціалістична Радянська Республіка) — український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик»^[, «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам’яної» та інших. Його різдвяна колядка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як «Carol of the Bells».

11

вул. Колхозна

Семена Заболотного

Семен Федорович Заболотний (нар. 1894 — пом. 1922) — український військовий діяч часів російсько-української війни 1918–1922 р.р., організатор антибільшовицького повстанського руху на Одещині, командир полку Чорних гайдамаків, начальник 5-го повстанського району Повстанської армії УНР, ватажок «Чорноморського повстанського козацького війська» Земляки поважали  його за те, що він був серед ініціаторів справедливого розподілу між селянами колишніх поміщицьких земель. Принципове відстоювання прав селянства додавали йому авторитету і підтримку населення. У другій половині 1919 року С. Заболотний формує збройне угруповання повстанців і очолює боротьбу проти білих і червоних. Від 1919 року Семен Заболотний відомий як командир полку Чорних гайдамаків, ватажок Балтсько-Ольгопільського повстанського загону, полковник, організатор і командир Наддніпрянської бригади четвертої повстанської дивізії війська УНР. У квітні 1920 року загін отамана, попри сильний опір більшовиків, зайняв повітове місто Балту. Цього самого місяця, за підтримки повсталих селян, він звільнив від червоних місто Ананьїв та 8 днів утримував його. У вересні його загін знову здійснив успішний напад на Балту.

12

вул. Красна

Іллі Мечникова

 Ілля Мечников (03(15).05.1845–02(15).07.1916). Видатний фізіолог, ембріолог, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини, почесний доктор Імператорського Харківського університету. І. І. Мечников створив першу вітчизняну школу мікробіологів, імунологів та патологів. Він є автором багатьох наукових праць у галузі біології та медицини, а також одним із засновників еволюційної ембріології.

13

вул. Л.Українки

Олексія Власенка

1914 році в селі Валегоцулове (нині Долинське Ананьївського району Одеської області) у робочій сім’ї народився Олексій Сидорович Власенко (1910-1943) – старший лейтенант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Бессарабського походу РСЧА й Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943)

14

вул. Маяковського

Миколи Амосова

Микола Амосов народився 6 грудня 1913 р. Хірург-кардіолог, письменник, автор новаторських методик в кардіології, автор дискусійних робіт з геронтології, проблемам штучного інтелекту і раціонального планування спільного життя. М. М. Амосов був одним з ініціаторів широкого впровадження у нашій країні хірургії при захворюваннях легенів, вніс багато нового у розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли підвищенню ефективності лікування хвороб легенів. У 1961 році роботи Н.М. Амосова з легеневої хірургії були відмічені Ленінською премією

16

вул. Мирна

Олександра Мулика

14 жовтня 1926 року в селі Жеребкове Ананьївського району народився Олександр Олексійович Мулик (1926-1993) – учасник Другої світової війни. З 1950 по 1986 рік працював у редакції районної газети. За свою невтомну та професійну працю першим в Одеської області, Указом Президії Верховної Ради Української РСР, отримав звання Заслуженого журналіста Української РСР (28.02.1982)

17

вул. Молодіжна

Миколи Харченка

1 грудня (14) грудня 1906 року в Ананьєві, в сім’ї службовця народився Микола Семенович Харченко – відомий вчений фармаколог, доктор медичних наук, заслужений діяч науки УРСР, професор. Протягом 40 років М.С. Харченко очолював кафедру фармакології Харківського державного медичного університету та зробив весомий внесок у його розвиток

18

вул. Некрасова

МиколиЛисенка

Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко  (10 (22) березня 1842, с. Гриньки (нині Глобинський район) — 24 жовтня (6 листопада) 1912, Київ)  Український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор Кирила Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка.

19

вул. Ніщинського

Радісна

20

вул. Одеська

Павла Ведути

В селі Журівка Ананьївського повіту Херсонської губернії  народився Павло Пилипович Ведута (1906 – 1987) – український новатор сільськогосподарського виробництва, голова колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС Березівського району Одеської області УРСР (нині ТОВ ім. Ведути). Двічі Герой Соціалістичної Праці ( 1949, 1958), один з 225 людей за всю історію нагороджень в СРСР, удостоєний золотої зірки Героя Соціалістичної праці в друге

21

вул. Пірогова

Івана Котляревського

Іва́н Петрович Котляревський (29 серпня (9 вересня) 1769, Полтава—29 жовтня (10 листопада) 1838, Полтава) — український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч. Підтримував зв’язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

22

вул. Пушкіна

Академіка Філатова

Радянський науковець, офтальмолог, хірург, винахідник, поет, художник, мемуарист, академік, дійсний член Академії наук УРСР (з 1939 року) та Академії медичних наук СРСР (з 1944 року), доктор медицини, професор Засновник та перший директор, з 1936 року по 1956 рік, Інституту очних хвороб і тканинної терапії НАМН України. Разом з тим, він займався громадською та політичною діяльністю — обирався делегатом Надзвичайного З’їзду Рад України, був депутатом Одеської міської Ради депутатів трудящих кількох скликань, депутатом Верховної Ради УРСР I, II, III та IV скликань, членом редакційної колегій багатьох журналів, відповідальним редактором періодичного видання «Офтальмологический журнал». А також прославився захисником церковних пам’яток від наруги правлячим режимом. Герой Соціалістичної Праці, кавалер чотирьох орденів Леніна, ордену Трудового Червоного Прапора та ордена Вітчизняної війни 1 ступеня, лауреат Сталінської премії, а також нагороджений низкою медалей

23

вул. Садова

Домніки Дарієнко

15 січня 1919 року в селі Валегоцулове (нині Долинське) Ананьївського повіту Одеської області народилась Домніка Тимофіївна Дарієнко (1919-2010) – молдавська актриса, Народна артистка СРСР (1974). Померла у 2010 році та похована на Кишинівському центральному кладовищі

24

вул. Соборна

сотника Ашинова

У грудні 1918 року, після захоплення Одеси військами Антанти та білогвардійцями, в Ананьєві був сформований загін добровольців, який незабаром влився до складу 2-го Одеського полку Дієвої армії УНР. Цей полк брав участь у бойових діях проти білогвардійців, а потім проти Червоної армії. 30 січня 1919 року Військове міністерство УНР віддало наказ про формування з мешканців Ананьївського повіту куреня (батальйону) Синьожупанної дивізії. Попри те що дивізію створити так і не вдалося, було сформовано Ананьївський курінь, до якого добровольцями зголосилися 28 старшин і 463 козаки з місцевих жителів. Командирами стали мешканці Ананьєва — сотники Ашинов і Трохименко. Ананьївський курінь Армії УНР пройшов із боями майже все Поділля, поставши наприкінці 1919-го перед дилемою: продовжувати боротьбу партизанськими методами чи скласти зброю. У грудні невелика частина ананьївців долучилася до військ Зимового походу, які вирушили в тривалий рейд тилами білих та червоних окупантів. Решта на чолі із сотником Олександром Ашиновим повернулася додому

25

вул. Сонячна

Сотенна

26

вул. Спортивна

Бориса Ятвинського

У 1887 році народився Борис Федорович Ятвінський (1887–?) перший вчитель орденоносець в Ананьївському районі. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29червня 1939 року він був удостоєний ордена Леніна. Також першим серед освітян району Б.Ф. Ятвінський отримав почесне звання Заслуженого вчителя Української РСР

27

вул. Степна

Вербова

28

вул. Степова

Івана Богуна

Іван Богун Український військовий і державний діяч, козацький полководець часів Хмельниччини, полковник подільський, згодом — кальницький і паволоцький

29

вул. Терешкової

Зимового походу

Пе́рший зимови́й похі́д — похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.). Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, займаючись важливими державними справами, перебував зі своїм штабом у Варшаві. Невдовзі після того, як сформований в Одесі 361-й стрілецький полк був передислокований до Ананьєва, у тил Червоної армії (на територію Херсонської губернії) зайшла Армія УНР, яка в цей час рейдувала у Зимовому поході. Скориставшись такою чудовою нагодою, 16 квітня 1920 року 361-й полк і група ананьївських підпільників повстали проти радянської влади. Перші успіхи повстанців надихнули селян з усього Ананьївського та Балтського повітів атакувати окупаційну адміністрацію та червоні війська. Очолив цей збройний виступ отаман Йосип Пшоник. Командиром усіх повстанців було обрано полковника ген­штабу Володимира Галкіна, який у 361-му полку працював діловодом і старанно приховував своє військове звання. Повсталим українцям вдалося протриматися чотири дні в боях проти ворога. Вже 19 квітня 1920 року 3-й кінний полк Армії УНР дістався до Ананьєва, де точилися вуличні бої між повстанцями та радянськими військами. Більшовиків було вибито з міста, а Чорноморський полк у складі 200 піших, 80 кінних вояків та 9 кулеметів долучився до Армії УНР і незабаром був включений до Волинської дивізії. Мешканці Ананьєва в кількості 10 старшин, 41 підстаршини та козака були зараховані як 4-й курінь до Чорноморського полку. Його командиром став Олександр Ашинов, який героїчно загинув у бою з червоними 4 травня 1920-го. Після його смерті підрозділом командував сотник Василь Мунтян. Він також поліг у бою з більшовиками 2 жовтня 1920-го. Останнім командиром куреня був сотник Трохименко, який у листопаді з рештою ананьївців перейшов на західний берег Збруча й був інтернований у Польщі.

30

вул. Тилігульська

Джерельна

31

вул. Фонтанна

Петра Сагайдачного

Петро́ Сагайда́чний народився (близько 1582, — 10 квітня (20 квітня) 1622, Київ) — український полководець і політичний діяч, православний шляхтич гербу Побуг, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл. Канонізований ПЦУ як святий у лику благовірний гетьман

32

вул. Франка

Кленова

33

вул. Шевченка

Володимира Великого

34

вул. Шкільна

Педагогічна

35

пров. Мельнічний

Олега Антонова

Оле́г Костянти́нович Анто́нов (нар. 25 січня (7 лютого) 1906, с. Троїці (нині Подольського району Московської області) — 4 квітня 1984, Київ) — радянський літакобудівельник, один із провідних авіаконструкторів СРСР. Доктор технічних наук, академік АН УРСР і АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради СРСР 5—11 скликань. Член ЦК КПУ в 1966—1984 роках. У післявоєнні роки під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки  (літак «Руслан», найбільший серійний вантажний літак у світ, кодове ім’я в НАТО — «Condor»), багатоцільові літаки Ан-2, Ан-14, Ан-28, що здатні базуватися на непідготованих смугах довжиною до 550 метрів, пасажирські літаки, цільнометалеві планери, мотопланер Ан-13, ракетний планер А-17, безпілотний літальний апарат і дельтаплани серії «Славутич». 

36

пров. Соборний

Василя Сухомлинського

Василь Сухомлинський Народився 28 вересня 1918, с. Василівка — 2 вересня 1970, с. Павлиш, Українська РСР, СРСР— видатний український, радянський педагог, публіцист, письменник, поет. Заслужений вчитель УРСР. Кандидат педагогічних наук (1955). Член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР (1957); член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (1968). Написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей.

37

пров. Фонтанний

Федора Горового

9 лютого 1916 в селі Плоске Ананьївського повіту Херсонської губернії в сім’ї робітника народився Федір Семенович Горовий (1916-1973) – професор, ректор Пермського держуніверситету, автор 72 наукових статей та 22 збірок із соціально-економічної історії Уралу та історії революційного руху на Уралі

38

пров. Кузнєчний

Пилипа Орлика

Пилип Орлик 11 (21) жовтня 1672р.— 24 травня 1742р.,— український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702–1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист. Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією», фактично—козацького суспільного договору.

с. Гандрабури

1

вул. Пархоменка

Симеона Моспана

У 1918 році в селі Гандрабури Ананьївського повіту народився поет Сіміон Єрофійович Моспан. У 1941 році, незадовго до початку війни, вийшла збірка його віршів «Молодой голос». У 1944 році С.Є. Моспан був мобілізований. Загинув у бою за звільнення одного з міст Сілезії 23 березня 1945 року. Окремі вірші з творчої спадщини поета публікуються в різних антологіях і збірках

2

пров. Колхозний

Сонячний

3

пров. Больничний

с. Романівка

1

вул. Калініна

Набережна

с. Калини

1

вул. Калініна

Лісова

№  п/п

Назва геоніму

 (попередня)

Назва геоніму

(уточнення)

с. Точилове

1

вул. 8 Марта

8 Березня