У вишиванковому сяйві єднання: Ананьївщина відзначила День національної святині

Сьогоднішній світанок над Ананьївщиною розквітнув барвами національної гордості. У самому серці громади, на площі Перемоги, за мить до того, як Україна завмерла у священній хвилині мовчання, зібралися її вірні сини та доньки – представники влади, небайдужі громадяни, юне покоління та сивочолі мудреці. Усі – в неповторних вишиванках, кожна з яких – жива нитка, що єднає минуле, сьогодення та майбутнє нашого народу.

Обраний час – 8:55 – не випадковий, адже о 9:00 вся Україна схилила голови у скорботній тиші. Під метрономний відлік вічності лунали імена наших земляків, чиї життя стали жертвою в ім’я свободи. Ця хвилина мовчання стала потужним нагадуванням про високу ціну нашої незалежності, про героїзм тих, чиї вишиванки навіки заплямовані кров’ю ворога.

А вже за мить, сповнена глибокого символізму, над площею урочисто та піднесено зазвучав Державний гімн у виконанні вокального колективу Ананьївського центрального Будинку культури. Кожен звук, кожна нота відгукувалися в серцях присутніх, які з трепетом тримали руку на грудях, відчуваючи єдність та незламний дух нації.

Зі словами вітання від імені Ананьївського міського голови Юрія Тищенка та від власного щирого серця до громади звернулася секретар міської ради Оксана Глущенко. Її проникливі слова стали віддзеркаленням загальної гордості та усвідомлення глибокого значення вишиванки для кожного українця:

”Шановна громадо Ананьївщини! Дорогі друзі!

Сьогодні, у Всесвітній день вишиванки, моє серце сповнене особливою гордістю за наш народ, за нашу багату та неповторну культуру. Від імені Ананьївського міського голови Юрія Тищенка та від себе особисто щиро вітаю кожного з вас із цим прекрасним святом!

Вишиванка… У цьому простому, здавалося б, слові – ціла історія нашого народу, його душа, його генетичний код. З давніх-давен майстрині вплітали у полотно не лише нитки, а й свої мрії, сподівання, любов до рідної землі. Кожен стібок, кожен візерунок – це символ, це оберіг, це послання від покоління до покоління.

Традиція одягати вишиванку єднає нас, нащадків славних предків, у велику українську родину. У цей день ми бачимо на вулицях наших міст і сіл розмаїття кольорів та орнаментів, кожен з яких несе в собі унікальну історію свого краю. Вишиванка – це не просто одяг, це – наша ідентичність, наша гордість, наш духовний скарб.

Сьогодні, коли наша країна знову виборює свою незалежність у жорстокій війні, вишиванка набуває особливого значення. Вона стає символом незламності духу, єдності та віри в Перемогу. Українці вдягають вишиванки, демонструючи свою приналежність до вільного та нескореного народу. У лавах Збройних Сил України, пліч-о-пліч з військовою формою, майорить вишитий оберіг, нагадуючи про рідний дім, про силу традицій, про те, за що ми боремося.

У цей святковий день ми дякуємо всім майстриням, які зберігають та примножують мистецтво вишивки. Ми пишаємося нашою культурною спадщиною та передаємо її наступним поколінням.

Нехай вишиванка й надалі буде символом нашої сили, нашої краси та нашої незламної віри у світле майбутнє України! З Днем вишиванки, Ананьївщино! Слава Україні!”

Завершивши своє емоційне звернення, Оксана Василівна також привітала громаду з Днем сім’ї, підкреслюючи нерозривний зв’язок між родинними цінностями та національною ідентичністю.

Сьогоднішня хода вулицями Ананьєва несла в собі особливий зміст, адже відбувалася під символічним гаслом **“Окупована спадщина: врятувати від забуття, зберегти для нащадків!”**. Об’єднавши руки, взявши в руки вишиті рушники – давні обереги роду – ананьївці єдиною колоною рушили від площі Перемоги, головною вулицею Незалежності. У такому красномовному єднанні відчувалася незламна воля народу боронити свою культуру, свою історію від будь-яких зазіхань. Кожен крок був сповнений рішучості зберегти для майбутніх поколінь не лише вишиванку, але й пам’ять про окуповані землі, про втрачену спадщину, яка обов’язково повернеться додому.

Кульмінацією цього символічного шляху стала емоційна зупинка біля банера із портретами загиблих Героїв. У цей мить скорботна тиша розірвалася потужними та гучними патріотичними гаслами: **“Слава Україні!”, “Героям Слава!”, “Слава нації!”, “Смерть ворогам!”**. Ці слова, сповнені болю втрати та незламної віри, пролунали як клятва вірності полеглим, як обіцянка продовжити їхню боротьбу.

Фінальною точкою урочистостей став мальовничий парк “Молодіжний”. Тут, утворивши величезне, живе вишиванкове коло, присутні стали захопленими глядачами яскравих флешмобів, підготовлених талановитою молоддю з Ананьївського спортивного ліцею та Ананьївського професійного аграрного ліцею. Їхні енергійні виступи стали символом незламності духу та оптимізму майбутнього покоління. Тематичні вокальні композиції у виконанні чарівних солісток Ананьївського центрального Будинку культури Ольги Пуги та Владислава Розлуцького наповнили простір мелодіями патріотизму та любові до рідної землі.

А завершилося це величне свято зворушливим вишиванковим родинним дефіле. Усі присутні мали змогу помилуватися неповторною красою вишиванок, які гордо демонстрували подружні пари, щасливі батьки зі своїми дітьми, натхненні вчителі зі своїми учнями. Це стало яскравим підтвердженням того, що вишиванка – це не лише символ минулого, але й жива традиція, яка об’єднує родини, передається з покоління в покоління, зміцнюючи наш національний код.

Сьогодні Ананьївщина вкотре довела свою глибоку повагу до національних традицій, свою незламну віру в Перемогу та свою єдність у любові до рідної України. Нехай вишиванка й надалі буде нашим оберегом, символом нашої сили, краси та незламного духу! Слава Україні! Героям Слава!