17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою (World Day to Combat Desertification and Drought)
Деградація земель та опустелювання – одні з найбільших загроз для сталого розвитку людства. Їх глобальний масштаб спричиняє серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру – вимушений голод та масові міграції населення.
Біля 40% людства страждає від нестачі води. За даними міжнародних експертів, 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих грунтів щорічно стають непридатними для використання.
Прогнозують, що до 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді зростуть щонайменше на 50%, 45% та 30% відповідно.
17 червня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.
У цей день у 1994 році в Парижі було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням, врамках якої цей процес розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних чи антропогенних чинників, а не лише утворення пустель як таких.
На сьогодні Конвенцію ратифікувало 196 країн світу, включаючи Україну. Цей день має на меті привернути увагу до стану агроландшафтів планети. Щороку він присвячується певній темі імає конкретний лозунг. У попередні роки це були вислови: «Краса пустель – проблема опустелювання», «Поліпшення якості життя через підвищення родючості ґрунту», «Не дайте засохнути нашому майбутньому».
Достатньо гостро деградація земель та опустелювання проявляються і в Україні – водною та вітровою ерозією уражені близько 57% території. Внаслідок абразії руйнується до 60% узбережжя Азовського і Чорного морів та 41% берегової лінії дніпровських водосховищ. Щороку фіксується майже 23 тис. випадків зсувів. За різними даними, забрудненими є близько 20% українських земель.
Організатори закликають охороняти землі, підвищувати родючість ґрунтів та заощаджувати енергоресурси для підтримки планетарної екологічної рівноваги. Основними напрямками у розвитку агросистем мають стати біологічні системи землеробства, впровадження меліоративної і агроландшафтної організації території, нових технологій вирощування сільськогосподарських культур (у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих), проведення робіт з вилучення з інтенсивного обігу малопродуктивних і ерозійно-небезпечних земель.
Україна відчула загрозу опустелювання близько 40 років тому, коли в південних областях подекуди зафіксували піщані бурі, почали зникати флора та фауна, люди покинули свої домівки.