Що важливо брати з собою, коли зустрічаємося за родинним столом або у колі друзів

Розуміння, що кожен із нас за ці понад 600 днів повномасштабної війни набув унікальний досвід. На жаль, цей досвід – він і про біль, і про втрати. Про життя в очікуванні вдома найріднішої людини. Про участь у бойових діях.

Тож разом із розумінням, яке має визначати правила нашої взаємодії, варто завжди тримати під рукою прості поради👇🏼

🟡Не розпитуйте про те, що людина робила, де була, що бачила на війні. Інколи вона не може або не хоче розповідати.

Варто пропускати свою цікавість через фільтр: «Для чого я це запитую / Навіщо мені це знати?». Запитання про досвід, як гачок, можуть витягнути з душі травматичні спогади.

Запитання-табу: «А що було на війні?», «Ти бачив загиблих або як хтось помирає?», «У тебе стріляли?», «Ти бачив якісь відірвані частини тіла?», «А ти вбивав?»

🟡 Не наближайтеся до людини з бойовим досвідом зі спини, будьте обережними у жестикуляції; попереджуйте про голосні звуки, крики, сплески.

🟡 Не знецінюйте досвід людини запитаннями «Навіщо ти туди пішов / пішла?» Це особливо боляче чути жінкам, які на війні виконують завдання і несуть відповідальність нарівні з чоловіками, щоб потім вдома почути: «Ти ж могла сидіти тут з дітьми?!»

Жалість – неприпустима (хоч часто це виходить ненавмисне, коли людина хоче проявити співчуття). Натомість краще сфокусуватися на тому, як ви можете посилити людину, підтримати її, а не вганяти її в стан жертви. Бо це зовсім не про наших захисників і захисниць.

❗️ Чи не найважливіше. Війна змінює не тільки людину, яка була на полі бою, а й членів її сім’ї. Саме тому важливо підтримувати сім’ї тих, хто воюють.

Більше порад для взаємодії з повагою до гідності та досвіду кожної людини – у «Довіднику безбар’єрності» 📲https://bf.in.ua/vzaiemodiia-z-liudmy-iaki-maiut-bojovyj…

📕 «Довідник безбар’єрності» – гід з толерантної взаємодії, створений за ініціативою першої леді Олена Зеленська.

#bezbariernist#безбарєрність#barrierfree