До Небесного козацького війська приєднався ще один славний син Ананьївщини. Земляки провели воїна в останню путь

Над поснулим засніженим Тилігулом плив сумний церковний дзвін — парафіяни храму Успіння Пресвятої Богородиці прощалися із загиблим бійцем, Андрієм Вітюком, солдатом, старшим стрільцем-оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону ЗСУ. Кожен удар дзвона впивався в серце, болючою думкою нагадуючи про непомірно високу ціну нашого спокою – життя ще одного, сповненого сил та енергії бійця…

Тут, цими просторами, Андрійко бігав малим, сюди, до дідуся з бабусею, його в дитинстві привозила матуся. Давно вже старенькі пішли в засвіти, на високій цвинтарній горі їх могили. Звідти видно широку долину, плавні, очерети, селиванівські кручі. Відтепер і Андрійко тут спочиватиме, такою була воля його матері, яка невтішно і гірко плакала, припадаючи до труни з понівеченим тілом її сина…

Гірко та боляче, коли такі гарні й молоді гинуть. Відчуваючи власну безпорадність та безсилля щось змінити, найменше, що ми можемо сьогодні зробити — це схиливши коліно, провести Героя в останню скорботну путь.

Так сьогодні Ананьївщина проводжала Андрія Вітюка. На центральній вулиці міста всі небайдужі ананьївці утворили коридор пошани, проводжаючи ще одного Небесного Лицаря, який загинув, захищаючи Україну від агресора. Дорогою перехожі також ставали на коліна, кидали квіти під ноги траурного кортежу.

Відспівування Героя провели в храмі Успіння Пресвятої Богородиці, що на Першій дільниці. Настоятель церкви отець Дмитро Дементьєв перед чином відспівування звернувся з щирими словами співчуття до рідних загиблого. Знайшов він слова втіхи і після церемонії, закликавши усіх щирою молитвою згадувати загиблих за рідну землю та не забувати їх подвиг.

Поділяючи біль рідних, на кладовищі до них звернувся заступник міського голови Віктор Покотило, від імені Ананьївського міського голови Юрія Тищенка та від себе особисто він висловив співчуття родині загиблого. Засвідчивши пошану до бійця, він запевнив, що ім”я Героя назавжди залишиться серед найдостойніших українців.

Вадим Половець, начальник Другого відділення Подільського РТЦК та СП, згідно із військовою традицією, передав матері загиблого прапор.

Салютна команда трикратним салютом віддала останню шану воїну.

Вічна слава Герою, який віддав своє життя заради України! Пам”ятаймо кожного! Пам”ятаймо подвиг Андрія Вітюка, Героя нової доби, хороброго козака!