Вода та гендер: де є вода – там зростає рівність

Щорічно 22 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день води. Цей день був запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році з метою акцентувати увагу на значенні і важливості води, привернути увагу людей до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання. Водні ресурси є провідним фактором розвитку майже всіх галузей економіки. Стале функціонування і розвиток країни, рівень життя, здоров’я і добробуту її громадян безпосередньо пов’язані зі станом водних ресурсів.

Цього року  темою Всесвітнього дня води є: «Вода та гендер: де є вода – там зростає рівність», що акцентує увагу на гендерній рівності, оскільки жінки та дівчата непропорційно страждають від нестачі води та відіграють ключову роль у її управлінні. У 2026 році провідні заходи, такі як конференція “Водна безпека”, підкреслюють необхідність залучення жінок до прийняття рішень щодо водних ресурсів.

Тематика підкреслює зв’язок між доступом до водних ресурсів та гендерною рівністю: рівний доступ до води, гігієни та управління нею розширює можливості жінок і дівчат, сприяючи справедливості в громадах.

Гендерна рівність жінок у контексті води — це не лише про справедливість, а й про економічну ефективність. Коли жінки мають рівний доступ до управління ресурсами, громади стають стійкішими до екологічних криз.

Жінки часто є головними «користувачами» води в побуті, але рідко потрапляють до керівних органів водоканалів чи міністерств. Тема 2026 року закликає:

• збільшити квоти для жінок у басейнових радах;
• залучати жінок-інженерів до проектування систем іригації та очищення;
• надання жінкам-фермеркам рівного доступу до технологій зрошення.

Нові системи водопостачання в деокупованих регіонах мають проектуватися з урахуванням потреб жінок (безпека локацій, зручність доступу).

Доступ до чистої води — це не лише питання екології чи виживання, це фундамент соціальноїсправедливості.

Ситуація з водою в Україні має чітко виражений гендерний та географічний аспект, який значно загострився через повномасштабну війну.

 Відновлення водної інфраструктури (особливо після руйнування Каховської ГЕС) безпосередньо впливає на економічну активність жінок. Кожна година, зекономлена на зборі води, — це можливість для жінки повернутися на ринок праці та посилити стійкість країни.

 Вислів «Де є вода — там зростає рівність» — це не просто метафора, а доведений соціально-економічний факт.

Вода – не безкінечний ресурс. Її доступність – це питання нашого майбутнього, економічного розвитку та глобальної безпеки. Кожен із нас може зробити свій внесок у вирішення цієї проблеми.